У Джейсона Вуковича був щільний графік релігійних заходів — два чи три на тиждень. Його родина не знала, що вечірні молитовні зібрання були приводом для його прийомного батька, Ларрі Лі Фултона, знущатися з нього.
Насильство тривало, доки йому не виповнилося 14 років. Коли Фултона нарешті визнали винним, він отримав три роки умовно й не провів у камері жодного дня. Родина переїхала, але ніхто не запропонував Джейсону допомоги, щоб упоратися з пережитим. У 16 років він утік з дому, не маючи документів чи роботи, і почав красти, щоб поїсти. Це призвело до довгого списку злочинів у Вашингтоні, Орегоні, Айдахо, Монтані та Каліфорнії. «Я почувався нікчемним», — написав він через багато років. «Багато-багато ночей я просто хотів померти».
У 2016 році, щойно вийшовши з в’язниці, цей чоловік з Аляски записав у блокнот імена сексуальних злочинців, яких знайшов у відкритому реєстрі Анкориджа, і вирушив шукати їх із молотком. За кілька днів сталося три напади. Під час останнього Веслі Демарест, 67 років, отримав п’ять ударів молотком по голові: «Я — ангел помсти», — повторював нападник. Нині він відбуває 25-річний термін ув’язнення. Його сестра Анджеліна зібрала понад 10.000 підписів із закликом звільнити його, тоді як Демарест страждає від незворотного ушкодження мозку й каже, що Джейсон «зруйнував його життя».
