Марку Татуму було трохи більше 40 років, коли грибок почав роз’їдати його обличчя.
Його називали «чорним грибком», або медичною мовою — мукоромікозом, і він потрапляє в організм через таку просту річ, як дотик до ґрунту чи гнилої їжі. У випадку Татума хвороба прогресувала швидко: його ніс, очі, виличні кістки, верхня щелепа та зуби були зруйновані. Доктор Вейн К. Стадельманн, пластичний хірург з Університету Луїсвілла, пізніше визнав, що спочатку «вони не думали, що він виживе».
Щоб не дати грибку дістатися до його мозку, лікарям довелося видалити майже всі структури його обличчя. Вони використали шкіру та кістку з його власної ноги, щоб реконструювати піднебіння, аби він знову міг говорити й їсти. Потім настав найрадикальніший етап: титанову конструкцію вмонтували в його обличчя, щоб підтримувати повний лицевий протез — найскладніший із тих, які протезист Зафрулла Хан коли-небудь виготовляв за свою кар’єру.
Через два роки після початку всього цього Татум подивився на своє нове обличчя і сказав: «Я не буду красенем, але вже майже досяг мети». Він помер у 2005 році, але його лікар пам’ятає його як «справжнє свідчення сили людського духу».
