Мей Мартінес не відвела погляду.
31 рік вона жила з утратою доньки, Коллін Слеммер, яку вбили в Теннессі, коли їй було лише 19 років. 30 вересня вона приїхала разом із чоловіком із Флориди, щоб бути присутньою на страті Крісті Пайк, жінки, засудженої за цей злочин.
Але Пайк ввели дві дози пентобарбіталу, та вона продовжувала дихати, а життєві показники залишалися наявними. Процедуру зупинили, а її доправили до лікарні, де, за словами її адвокатів, вона й досі непритомна, підключена до апарата штучної вентиляції легень і перебуває у критичному стані.
Мей каже, що відчула неконтрольовану лють. Вона запитувала, як влада могла зазнати невдачі в тому, що мало поставити крапку, і навіть сказала, що хотіла зайти до камери й сама позбавити Пайк життя. За словами Мей, за понад три десятиліття ця жінка жодного разу не вибачилася перед нею й не виявила справжнього каяття.
Коллін було 19 років; вона любила комп’ютери, катання на ковзанах і волонтерство на Спеціальній Олімпіаді. Захоплення комп’ютерами привело її до програми Job Corps у Ноксвіллі. Поки світ говорить про провалену страту, її мати просто намагається не дати забути історію доньки. Скільки ще матері доведеться чекати на справедливість?
