Налі чотири роки, у неї біла, мов хмара, шерсть, і вона мала місію, яку так і не змогла виконати.
Джеймі Бо Брюер узяв її до себе цуценям у Бродвеї, Вустершир, сподіваючись, що вона допоможе йому пасти 200 овець на сімейній фермі. Тибетська тер’єрка засвоїла команди, гавкіт і потрібну для цієї роботи енергію. Але одна деталь була не на її користь: через пухнасту шерсть і маленький чорний ніс вона була надто схожа на тварин, яких мала пасти.
Щоразу, коли вона намагалася зібрати овець докупи, ті не сприймали її всерйоз. Деякі навіть гралися з нею, ніби вона була просто ще однією подругою. А Нала через свій лагідний характер легко поступалася, і отара брала гору. Інколи їй вдавалося довести їх до воріт, але завершити роботу вона так і не могла.
Джеймі розповідає про це з гумором: «Вона невдала робоча собака… тепер більшість часу проводить удома, на чиїхось колінах». Сьогодні Нала й досі супроводжує його на фермі — радше як життєрадісна подруга, ніж помічниця, а вдома вона — улюблениця всіх.
Нала не була вправною собакою-вівчаркою, але знайшла місце, де її люблять саме такою, яка вона є.
