Попри всі суперечки, використання Ozempic для схуднення серед голлівудських зірок — реальність. Проблема в тому, що препарат не дає їм змоги обирати, де саме вони втратять жир, і багато хто вже зайшов надто далеко.
Демі Мур, Дженна Ортега, Шерон, Ребел Вілсон, Шерон і Келлі Осборн — імена, пов’язані з цим препаратом через їхню швидку та надмірну втрату ваги. Вони втратили об’єм в обличчі, грудях і сідницях, що надало їм виснаженого вигляду.
Але індустрія краси знайшла рішення, настільки ж практичне, наскільки й тривожне: використання жирової тканини мертвого тіла.
Рішення називається alloClae — це різновид «жиру у флаконах», отриманого від донорських тіл. Тканину не вводять безпосередньо: спочатку її обробляють, стерилізують і піддають процедурі, щоб зменшити кількість ДНК та усунути живі клітини. Те, що залишається, виконує роль каркаса під шкірою, який додає об’єму й дає змогу організму утворювати власну тканину; за повідомленнями, з травня 2025 року його вже використали більш ніж у 2.000 людей.
Але зручність має ціну, яка може перевищувати 100.000 доларів… і ризики, які досі недостатньо вивчені. Сандра заплатила 13.000 доларів за введення препарату в груди. Два місяці потому вона почала відчувати біль і помітила ущільнення та зміни кольору шкіри. Жирова тканина не змогла отримати достатнє кровопостачання й почала відмирати всередині її тіла. Зрештою, рідина вийшла через одне з місць ін’єкцій.
«Воно мало маслянистий, грудкуватий і жовтуватий вигляд», — розповіла Сандра.
Багато людей відреагували обурено: коли люди жертвують своїм тілом, вони зазвичай уявляють, що його використають для порятунку життів, навчання лікарів або розвитку науки, — а не для підтримки нереалістичних стандартів краси чи збільшення сідниць заможних пацієнтів.
Чи зароблятиме індустрія краси на вас навіть після вашої смерті?
Нереалістичний і жалюгідний стандарт краси, адже скелет із цицьками та дупою також не має бути прикладом для наслідування ні в соцмережах, ні на великому екрані.