Роккі Абалсамо було вже 84 роки, коли журналісти Boston Globe знайшли його на цвинтарі Святого Йосипа у Вест-Роксбері, штат Массачусетс.
Щоранку він пішки йшов від своєї квартири в Jamaica Plain. Розкладав стілець, діставав фотографії дружини Джулії й залишався там, доки не зачинялися ворота. У спеку, під дощем, на холоді. За повідомленням видання, упродовж цих годин він майже нічого не їв і не пив, щоб не доводилося йти.
Джулія померла 1993 року від ускладнень після операції на серці, після 55 років спільного життя. Вони познайомилися підлітками в кафе в Буенос-Айресі: сидячи до неї спиною, він почув, як вона розмовляла зі своїми близькими подругами про душу, життя й доброту, і вирішив, що мусить із нею познайомитися. Їхній перший поцілунок відбувся 16 вересня 1937 року. Роккі щороку відзначав цю дату.
Перед тим як іти додому, він розсипав крихти на могилі, щоб білки складали йому компанію всю ніч. І завжди носив із собою її фотографію із запискою, написаною на звороті: «Сьогодні небо усміхається мені… з усією моєю любов’ю, Джуліто».
“Вона — частина мене, тож тут я цілий”, — сказав він репортерові у 2000 році.
Після того як його історія набула розголосу, незнайомці почали залишати біля могили ковдри й прикраси. Він продовжував щодня приходити до 2005 року, а потім і надалі навідувався регулярно. Роккі помер 22 січня 2014 року у віці 97 років. Він попросив відвести йому лівий бік ділянки, бо то був «його бік», і його поховали поруч із коханою Джулією.
