60 годин — це більше, ніж дві повні доби.
Саме стільки часу дівчинка, якій лише шість років, провела в пастці під камінням, дерев’яними балками та металевими листами в Тімуре, селі на півночі Непалу, неподалік кордону з Китаєм.
Усе почалося 26 серпня 2026 року, коли раптова повінь пронеслася цією місцевістю та поховала цілі будинки під водами річок Бхотекоші й Трішулі. Поки сотні людей вважалися зниклими безвісти, а армія задіяла гелікоптери для обльоту зруйнованих доріг, група рятувальників не припиняла копати.
Вони робили це голими руками. Камінь за каменем, дошка за дошкою, доки не пробили отвір, достатньо великий, щоб дістатися до неї. У суботу, 29 серпня, вони винесли її на руках, її безвільне тіло звисало, а вони все ще не знали, чи відреагує вона. Збройна поліція Непалу зафіксувала саме цей момент.
Невдовзі після цього світ облетіло ще одне зображення: та сама дівчинка, тепер загорнута, при свідомості й їсть на розташованому неподалік посту сил безпеки. Серед трагедії, що забрала життя сотень людей, вона все ще тут, і все життя ще попереду.