Марло Спейт любила свою роботу у Walmart. Майже 16 років вона складала рушники, впорядковувала проходи та допомагала покупцям у магазині в Манітовоку, штат Вісконсин, а її оцінки раз за разом були схвальними.
У 2014 році їй змінили післяобідній графік — єдиний, який вона мала з 1999 року. Марло, яка має синдром Дауна, не змогла пристосуватися, поверталася додому пізно, почувалася зле й пропускала роботу через страх не встигнути на автобус. Walmart зарахував ці уходи як прогули та звільнив її у 2015 році за «надмірну кількість прогулів». Її сестра та законна опікунка, Емі Джо Стівенсон, сказала, що Марло «замкнулася у бульбашці» й постійно повторювала: «Чому я? Чому вони зробили це зі мною?».
Стівенсон попросила відновити її попередню зміну. Walmart відмовився, хоча його власні керівники визнали, що інші працівники хотіли працювати в ці години і що утримання Марло коштувало їм менше грошей. Комісія з рівних можливостей працевлаштування подала позов проти компанії, і присяжні у Вісконсині витратили три години, щоб винести рішення проти роздрібного гіганта, зобов’язавши його виплатити понад $125 мільйонів, суму, яку згодом за законом зменшили до $300,000. Walmart досі не повідомив, чи подаватиме апеляцію.
