Волтеру Вільямсу було 78 років, і він уже кілька тижнів перебував у хоспісі через серцеву недостатність, коли в середу ввечері наприкінці лютого 2014 року його родина зателефонувала й повідомила, що він помер.
Коронер в окрузі Голмс, штат Міссісіпі, не знайшов у нього пульсу чи серцебиття й оголосив його померлим. Його племінник Едді Гестер дивився, як його поклали в мішок для трупів і застебнули його. Його доправили до похоронного бюро Porter and Sons і поклали на бальзамувальний стіл.
На світанку, коли працівники вже готувалися почати роботу, мішок заворушився. Вільямс брикався всередині й глибоко дихав, роблячи довгі вдихи. Парамедики відвезли його до лікарні, де він зміг поговорити зі своїми дітьми. Він майже нічого не пам’ятав: йому здавалося, що він просто спав.
Ніхто достеменно не знає, що сталося. Коронер підозрює, що його кардіостимулятор зупинився, а потім знову запрацював, а лікарі припустили, що важка гіпоглікемія в поєднанні з ліками могла занурити його в такий глибокий сон, що він здавався мертвим.
Насправді він помер через два тижні, удома. Перед смертю він побачився із сестрою та познайомився з наймолодшим онуком. Його племінник попросив коронера лише про одне: «Цього разу переконайтеся».