У руках цього науковця — дитинча, яке так і не народилося.
Це плід морського лева, збережений у формаліні, одне з найтихіших свідчень того, що Ель-Ніньйо 1997 і 1998 років залишив після себе в Пунта-Сан-Хуані, на узбережжі перуанського регіону Іка.
Надзвичайне потепління океану змінило доступність їжі для тварин, залежних від Перуанської течії. Для морських левів катастрофа збіглася ще й з одним із найделікатніших періодів їхнього життя: розмноженням.
У Пунта-Сан-Хуані лише за один тиждень загинуло понад 2,000 дитинчат морських левів. Матерям морських котиків доводилося залишатися в морі від 10 до 20 днів у пошуках їжі, а нечисленні дитинчата, що народилися, зрештою гинули за кілька тижнів, багато з них — від голоду.
Пляжі почали вкриватися тілами.
Після цієї катастрофи популяції змогли відновитися, хоча загроза з боку Ель-Ніньйо нікуди не зникла. Науковці й досі вивчають Пунта-Сан-Хуан саме для того, щоб зрозуміти, як зміни в океані впливають на види, що від нього залежать.
Саме тому цей невеликий зразок, збережений у формаліні, — не просто частина минулого. Це нагадування про те, як швидко океан, що змінюється, може перетворити узбережжя, сповнене життя, на пляж, укритий мертвими тваринами.